З передмови до книги Володимира Присяжнюка (м. Івано-Франківськ) "У середмісті моєї пам'яті" (2017)

У середмісті поетової пам’яті…

Поезія Володимира Присяжнюка – це правда душі, це те що бере в полон і не відпускає, це те, що вчить нас любити, цінувати, берегти попри все. Бо навіть те, що минає, лишається з нами назавжди!

«Ти давно уже - не зі мною,
Але й досі живеш у мені…».

Кажуть, що поети не пишуть про себе, якби хотілося того читачеві. Але між рядками у віршах так часто читається те, чого ніяк і нікуди не приховаєш. Та й чи треба? Щирість – основа всього, що відбувається, і в творчому і в особистому житті. Хай, ймовірно, й не про свої власні переживання пише майстер слова, але з відчуттям пережитого. Бо знає перо поета, що таке вірити, любити, сподіватися і чи не найголовніше – пробачати та не розчаровуватися.

Існує думка, що про кохання трепетно і щемливо може написати лише жінка. А я читаю вірші цього чудового автора і розумію що ні, неправда – в його поетичних рядках, в його чоловічому серці стільки того трепету, що він неодмінно одізветься в кожному з читачів спогадами про пережите, бажаннями сьогодення, сподіваннями на майбутнє. Біль і той у нього солодкий, бо кохання, навіть якщо воно з присмаком гіркоти, - це одне з найблагословенніших почуттів.

«Ти давно за морями дальніми,
Розділяють нас води сині,
Та думками з тобою далі я,
Віч-на-віч з сивочолим безсиллям»

Автор використовує класичну риму, напоюючи нею поезію, здавалось би, простими словами доносить до нас речі далеко непрості – щось в них інколи філософське, місцями занадто відверте, емоційне, психологічно-глибоке. Разом з тим, вірші легко читаються, чи то радість, чи то туга за втраченим - у всьому справжність і чистота. Вміло творена віршована структура говорить до нас авторською індивідуальністю, надією на все краще. Тобто, чи це любовна лірика чи то громадянська, здебільшого завершуються твори оптимістично:

«Забудемо власні невдачі,
Згадаєм минулі роки-
Життя принесе нам на здачу
Тих спогадів присмак терпкий»

Володимир Присяжнюк дуже вдало підібрав назву своїй черговій книжці «У середмісті моєї пам’яті», бо ще давньоримський письменник Цецилій наголошував на тому, що завжди треба шанувати сліди минулого. А якраз минулого немало в творчості сучасного поета з Івано-Франківська, того минулого, яке в теперішньому часі переросло в творчість поета-романтика. Не багато таких, як він, поміж нас, тож читаймо, насолоджуймося написаним і шануймо автора, який несе нам світло в слові.

«Романтика зараз не в моді,
Та мода- вона ж минуща…:
В життєвому давньому коді
Романтика- вічна і суща!»

Тетяна Череп-Пероганич,
поетеса, прозаїк, член Національної спілки письменників України

Присяжнюк Володимир Васильович

Народився 24 березня 1966 в селі Чернієві Тисменицького району Івано-Франківської області — український поет, поет-пародист і поет-пісняр.

Батьки — педагоги.

У 1983 із золотою відзнакою здобув середню освіту. У тому ж році поступив на історичний факультет Івано-Франківського державного педінституту імені Василя Стефаника (тепер — Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), після закінчення якого працював вчителем та заступником директора школи.

Син Ігор займається програмуванням, став наймолодшим в Україні програмістом, який отримав у 16-річному віці міжнародний сертифікат по програмуванню від компанії Oracle.

З четвертого класу почав публікуватися у місцевій пресі, переможець конкурсу «Золоте перо».

Є автором книг:

- Поетична збірка літературних пародій «Тобі сюди, Алісо!» побачила світ в івано-франківському видавництві «Лілея-НВ» у 2016 році,

- Збірка ліричних поезій «У середмісті моєї пам'яті» вийшла у львівському видавництві «Сполом» в 2017 році.

Співавтор колективних книг поезій:

- «Енциклопедія сучасної літератури», м. Хмельницький, 2016,

- «В дитячий світ прокралася війна», м. Вінниця,

- «Скарбниця мудрості», м. Хмельницький, 2017,

Співавтор пісень у виконанні лауреатів всеукраїнського фестивалю «Червона Рута» Тараса Житинського та Олександра Войтка.

Поетичні твори В. Присяжнюка публікувались на сторінках літературно-мистецьких часописів «Дніпро», «Форум», «Німчич», на мистецьких порталах «Жінка-УКРАЇНКА», «Дотик Словом», «Країна казок», «Смішного!», «Палісадник» та інших.

Окремі твори перекладені іспанською та галісійською мовами і увійшли до опублікованої в березні 2017 р. в Іспанії антології сучасної світової поезії «GALIZA — UCRANIA. «Harmonia de corazons» — проекті міжнародного мистецького об'єднання «Roteiro das Artes-Internacional».