Головна » 2020 » Август » 11 » Присвята «МИХАЙЛО КОЛОМІЄЦЬ – наш визначний земляк» До 65-річчя від дня народження
10:41
Присвята «МИХАЙЛО КОЛОМІЄЦЬ – наш визначний земляк» До 65-річчя від дня народження

МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ КОЛОМІЄЦЬ (12.08.1955-15.07. 2010) - краєзнавець, журналіст, просвітянин, громадський діяч, член НСЖУ.   
Це був невтомний трудівник на українській ниві життя.
Автор книг “Історія Калуша і Калущини у датах, цифрах і цікавих фактах (1996), “Просвіта Калущини: далеке і близьке” (2004), упорядник та автор текстів проспектів про музей Степана Бандери у Старому Угринові, путівника “Калуш. Обличчя міста”, літературно-мистецьких випусків Калуського міськрайонного часопису “Зоря Прикарпаття”, фотоальбому “Калущина” (у співавторстві з Василем Мельником), великої кількості публікацій у пресі.
Усе це – неповний перелік зробленого цим небайдужим і талановитим чоловіком.
Народився Михайло Іванович Коломієць 12 серпня 1955 року в далекому Хабаровську, куди на спецпоселення були вислані з рідних Копанок Калуського району його дід і мати, яка була півсиротою. Батько служив там в армії. Зустрівши землячку Анну, одружився з нею. У 1956 році мама з малим Михайликом повернулася додому. У Копанках минуло дитинство хлопця: пас корову, няньчив молодших братиків і сестричок, грав на зарінку у футбол, допомагав батькам у господарстві.
Незабутньою була його перша зустріч із книжкою – збірником казок, купленим для хлопця вуйком Іваном (Іваном Дмитровичем Нижником – маминим троюрідним братом). Та щоб отримати дарунок, треба було вивчити абетку. Цю науку Михайлик здолав за місяць. Отож ішов до школи, вміючи рахувати, знаючи всі літери і маючи гарно ілюстровану книжку українських казок.

У рідному селі закінчив восьмирічку, продовжив навчання у Калуській СШ № 6. Завжди відчував нестримний потяг до знань, багато читав. У шостому класі написав першу замітку до газети, і спонукав його до цього знову ж таки Іван Нижник. Отак і почалася дорога сільського хлопчини до великої журналістики.
Але ще була праця на заводі комунального устаткування, служба в армії, Калуське ПТУ № 6, трудові будні в цехах паропостачання, полівінілхлориду і полікарбацину на тодішньому “Хлорвінілі”. Лиш у 1978 році вступив на українське відділення філологічного факультету Львівського держуніверситету імені Івана Франка. Працював і вчився. На початку 80-х повністю перейшов на журналістську роботу. Спочатку за пропозицією Івана Тимцюрака працював кореспондентом у багатотиражці “Будівельник”, відтак у “Зорі Прикарпаття”, а потім став одним із засновників “Дзвонів Підгір’я”. Понад три роки був кореспондентом обласного телебачення “Галичина”, два роки редактором газети “Брошнівський вісник”, а так – заступником редактора міськрайонного часопису “Дзвони Підгір’я”, деякий час працював в архівному відділі Калуської райдержадміністрації.

Михайла Коломійця знають на Калущині і як активного громадського діяча. У січні 1989 року він очолював оргкомітет зі створення Калуського міськрайонного товариства української мови імені Тараса Шевченка “Просвіта”, упродовж 15 років був членом його правління. З 1990 по 1994 р. був депутатом Калуської міської ради першого демократичного скликання.
Але розповідь про М. Коломійця була б неповною, якби ми не згадали про його письменницький хист. У свій час Михайло відвідував літературну студію “Карпатські акорди”, якою керував Йосип Попадюк. Тоді студійцями були і Василь Олійник, і Марія Вайно, і Юрій Курилко. А калуський поет Василь Ганущак часто згадує заняття в літстудії “Підгір’я”, куди Михайло Коломиєць прийшов як прозаїк. Його образки із життя, новели, оповідання свідчили про неабиякі задатки хлопця. Тут він познайомився з творчою інтелігенцією Калуша – Богданом Корвачем, Анатолієм Онишком, Ігорем Гаврилюком, Валентиною Корнійчук, Ольгою Івасів, Ярославом Магалем.
Працював Михайло у жанрі малої оповідної форми. Одразу сподобалися читачам і його друзям опубліковані в пресі образки «Білий голуб» і «Вершити треба», новела «Зимові падалиці”.

Наразі найбільш знакові авторські роботи Михайла Коломийця:
Історія Калуша і Калущини у датах, цифрах і цікавих фактах (1996),
Просвіта Калущини: далеке і близьке (2004),
Упорядник та автор текстів проспектів про музей Степана Бандери у Старому Угринові,
Путівник “Калуш. Обличчя міста”,
Літературно-мистецькі випуски Калуського міськрайонного часопису “Зоря Прикарпаття”,
Фотоальбом “Калущина” (у співавторстві з Василем Мельником)....

Переглядів: 39 | Додав: kalushlibr | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
avatar