Головна » 2016 » Май » 25 » «Повік Вітчизні не забути»
13:17
«Повік Вітчизні не забути»

25.05.2016 р.

«Повік Вітчизні не забути»

 «Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується! Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!», - такими словами розпочався вечір-реквієм «Повік Вітчизні не забути» у Калуській центральній районній бібліотеці, присвячений Дню Героїв України.

Присутні здійснили короткий екскурс в історію виникнення свята. Згадали героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків гетьманської доби, січових стрільців та вояків армії УНР, УПА тощо. Віддали своє життя кращі сини України ХХ століття: Микола Міхновських , Симон Петлюра, Євген Коновалець. Українські герої – це члени визвольного руху шестидесятників, активісти Небесної Сотні, воїни АТО.

Галина Земба та Любов Боян декламували вірші про героїв Крут, такого близького нам Євромайдану та війну на Сході України.

Війна – це зараз не просто слово, а реальність, в якій ми живемо. І кожен з нас хоче миру в нашій державі. Незалежність, цілісність та мир України сьогодні відстоюють учасники АТО.

Гості заходу – сучасні герої наші земляки, які були учасниками майданівських подій та АТО прийняли участь у щирому діалозі з присутніми.

Про участь у подіях на Майдані в Києві зимою 2013-2014 років, побиття беркутівцями та затримання, добровольчий батальйон, аеромобільну бригаду де захищав Батьківщину, розповів Віталій Маліборський.

Іван Філіпович згадав, як будучи ще хворим вирушив у Київ на допомогу друзям, а на другий же день був тяжко поранений. Потім лікувався у Польщі і після довгого перебування в госпіталях – став активним волонтером. У лютому 2016 року відповідно до Указу Президента України був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

З самого початку Революції Гідності (коли вийшли студенти) з третьою сотнею стояв Григорій Кондратенко, був учасником акцій біля Українського дому 2 грудня 2013 року, бійцем батальйону ім. генерала Кульчицького сформованого з добровольців Самооборони Майдану. Григорій член правління "Громадського об'єднання Калущини учасників бойових дій (АТО) на Сході України імені Романа Шухевича".

Одним з гостей вечора був Іван Кудибін. Київський Майдан познайомив його з Юрієм Пукішем – мостищанином, який загинув у зоні АТО за лічені дні до демобілізації. Іван Олексійович розповів про свій шлях становлення командира, навчання на полігонах у Яворові й «Десні» та участь у бойових діях на Сході. Будучи командиром 2-го взводу 28 бригади перебував у зоні АТО 11 місяців без жодної відпустки. Із 28 своїх бійців живими вдалося вивести 16. На «дємбель» вивозили впродовж трьох днів. Коли вийшли, ніхто не вірив, що там ще живі люди були.

Присутні переглянули відео-фільми про героїв Небесної Сотні та Ігора Дмитріва - Героя України, Калушанина, захисника Євромайдану. Впродовж вечора линули пісні «Мамо, не плач», «Гілля калини» у виконанні студентки Калуського коледжу культури і мистецтв – Наталії Станчевської. Зі слізьми на очах слухали відео-кліп пісні «Сльози серця» у авторському виконанні коменданта Калуського наметового містечка на Майдані та добровольця АТО Івана Стратієнка.

На завершення – промовили молитву за упокій душі наших героїв, які відійшли у вічність.

Переглядів: 138 | Додав: kalushlibr | Теги: новини, День Героїв | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar