Головна » 2020 » Август » 6 » Портрет ювіляра "Непередбачуваний, відкритий і вразливий"
09:59
Портрет ювіляра "Непередбачуваний, відкритий і вразливий"

Сьогодні калуському перекладачеві,

який вільно розмовляв шістьма мовами, виповнилося б 80-ть

АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ОНИШКО – перекладач, поет, публіцист, член НСПУ, Почесний громадянин м. Калуша.

Народився 6 серпня 1940 року в місті Стрию (за власноруч написаною біографією, бо в офіційних біодовідках фігурувала ще й Надвірна). Батько, кадровий танкіст, походив зі Слобожанщини і загинув на фронті в 1944 році. Мати — полька з Поділля, яка мала зоотехнічну освіту, остаточно переїхала по війні до Надвірної.

Ще в юнацькі роки йому дуже хотілося насолоджуватися чудовою поезією в оригіналі, тому й почав самотужки вивчати іноземні мови. І найпершеанглійську. Коли під час літературно-мистецьких вечорів, зустрічей, розмов за філіжанкою кави, які впродовж двох десятиліть відбувалися в Калуші, Івано-Франківську, Дрогобичі, Львові, Тернополі, Києві, запитували, скільки ж мов він знає, то відповідав, що вільно розмовляє шістьма, а “дає собі раду більше як з двома десятками”. При цьому неодмінно додавав: перекладачеві необхідно найперше досконало знати рідну мову.

  Дивовижна працьовитість, цілеспрямованість, вміння постійно самовдосконалюватися, наполегливість, вимогливість до себе, відповідальність перед Словом – це ті якості, завдяки яким Анатолій Онишко став у ряд провідних перекладачів України. Він був однаково талановитим як у царині поетичного, так і прозового перекладу. Завдяки йому українською заговорив Заратустра Фрідріха Ніцше, герої творів Айзека Азімова, Роберта Шеклі, Карла Амері.

Дебютував Анатолій Онишко добіркою віршів Генріха Гейне і блискучим перекладом знаменитого “Ворона” (“Крук”) Едґара По у львівському “Жовтні” (тепер “Дзвін”), чим привернув до себе увагу Григорія Кочура.

Поема про старого мореплавцяС. Колріджа (1983), оповідання А. Азімова (1990), повість Р. ШекліКоординати чудес” (1991), “Так казав Заратустра” (1993), “По той бік добра і зла”, “Генеалогія моралі” (2002) Ф. Ніцше, соціологічне дослідженняСтруктурні перетворення у сфері відкритостиЮ. Габермаса (2000), частинаІсторії АвстріїЕ. Цьольнера (2002), оповіданняЖабката драмаПоліціантЕ. По (2002), “Загибель ПассауК. Амері, шість пригод давньонімецького епосу зПісні про нібелунґів”, поетична спадщина Е. По, праця Дж. Коляски “Партнерство тиранів”, поетичні переклади з польської, білоруської, російської мов, ряд статей літературознавчого та суспільно політичного спрямування – це далеко не повний перелік того, що зробив Анатолій. Йому належить переклад визначної праці Ґеорга Остроґорського “Історія Візантії” (2002).
На ІХ Форумі книговидавців у Львові (2002) “Історія Візантії” визнана книжкою року в номінації “Переклад наукової літератури”.

У 2006 році А. Онишко завершив переклад з німецької фундаментальної праці Е.Р.КурціусаЄвропейська література і латинське Середньовіччя”, яка вийшла в лютому 2007 року у львівському видавництвіЛітопис”.

Та для автора, здається, найдорожчими були дві книжки – “Ельдорадо” та “Замкнуте коло”. Перша – переклад майже всього поетичного доробку американського письменника Едґара По. У 2005 році за книжку “Ельдорадо” Анатолій Онишко був удостоєний обласної премії імені Василя Стефаника. А “Замкнуте коло” – то збірка власних поезій Анатолія Онишка, у яких, як казав автор, його серце, його душа.
Замкнулося коло земного життя перекладача і поета 26 липня 2006 року.

Переглядів: 46 | Додав: kalushlibr | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
avatar